Отже, продовжуємо з того, на чому зупинилися два місяці тому – із західних поставок та ленд-лізу для України (тим більше, що жодного пристойного аналізу на цю тему зроблено все одно не було).
Почну я з одного неочевидного переважної частини людей факту: в умовах ведення інтенсивних бойових дій найважливіша стаття допомоги з боку союзників – це економічна допомога. Так колись було з Радянським Союзом, чия економіка була безпосередньо підключена до британської та американської на час Другої Світової війни, так зараз надається допомога й Україні, чия економіка (до речі, дуже тісно пов'язана з ЄС ще задовго до подій останніх місяців) підключено до Євросоюзу та США.
Що це означає на практиці? Забезпечення логістики – від постачання продуктів харчування до палива та медикаментів. Допомога у забезпеченні енергетичними ресурсами, стратегічно важливими матеріалами для промисловості (відкрию секрет – український оборонпром, наприклад, все ще функціонує та продовжує випуск озброєнь, що комплектують для них, займається розконсервацією техніки, ремонтами тощо), фінансами тощо.
Одним словом, США, ЄС та країни Співдружності дають українському уряду можливість забезпечувати своїх громадян усім необхідним для функціонування держави та ведення бойових дій.
І куди більш вагома допомога, ніж постачання, скажімо, 5000 танків.
Тепер перейдемо безпосередньо до військової допомоги, яку однаково недооцінюють як в Україні, так і до рф. Зброя - це не якась річ у собі, і та чи інша система озброєнь безпосередньо впливає на стратегічну картину ходу бойових дій.
Західні держави своїми постачаннями вже перевернули весь перебіг війни в Україні. Масові поставки піхотних протитанкових систем поставили жирний хрест на будь-яких спробах ведення рф маневреної війни - ніякі танкові кидки тепер просто неможливі. Масові поставки переносних ЗРК створили стратегічні обмеження на дії російської авіації, яка більше не ризикує діяти на оперативну глибину і взагалі звела до мінімуму свою появу на полі бою (кількість літакових вильотів неухильно знижується, попри збільшену інтенсивність боїв). Постачання протикорабельних ракет буквально «видавили» Чорноморський флот рф із північно-західної акваторії Чорного моря і змусили відмовитися від десантних операцій у районі Одеси.
Це лише верхівка айсберга – я міг би продовжувати список ще довго, згадавши безпілотники, системи зв'язку, артилерію, радіолокатори... Важливо лише те, що навіть така обмежена, але продумана допомога докорінно змінила картину бойових дій.
А ще... це не ленд-ліз.
Він ще не розпочався.
Це лише серія окремих поставок, а сам ленд-ліз запланований Сполученими Штатами Америки на осінь. Він передбачає перепідготовку української армії відповідно до стандартів Альянсу та масові постачання сучасних озброєнь, включаючи важку бронетехніку, артсистеми, ППО та, можливо, навіть авіаційні комплекси. Попри те, що закон про ленд-ліз був підписаний ще в травні, для організації процесу потрібно кілька місяців. Вони входять підготовка військового персоналу, розконсервація/виробництво техніки, і, що особливо важливо, аналітична робота та опрацювання питань логістики.
Грубо кажучи, зараз у низці європейських та американських військових структур та аналітичних центрів ведеться активна робота, покликана обчислити найбільш підходящі та необхідні системи озброєнь для ЗСУ, підрахувати їх кількість, оптимальні шляхи доставки тощо. Подібні організаційні питання займають не один місяць, але, втім, враховуючи лінію фронту, що практично не змінилася за травень-червень, час на підготовку є як в України, так і у країн, які надають їй військово-економічну допомогу.
Наприклад, уряд США зараз розглядає понад 1300 заявок від 800 компаній-виробників озброєнь, які бажають взяти участь у виконанні військового замовлення для України та обирають найкращі умови.