Вже скоро чекають на українців нові податки, курс валют, перекази по-іншому

Зняття валютних заборон, емісія гривні, обмеження p2p-переказів населення, легалізація криптовалюти, підвищення податків та багато іншого. Все це описано в новому Меморандумі МВФ для отримання траншу в $2,2 млрд, який українська влада підписала з міжнародним кредитором і в липні опублікувала офіційний переклад документа. «Мінфін» його вивчив та виділив ключові моменти для простих українців та учасників валютного ринку. Більш детально можна ознайомитись з усім на сайті Мінфіну.

Валюта та курс: пом'якшувати валютні обмеження та припиняти схеми

Свою валютну політику Національний банк охарактеризував у Меморандумі, як успішну та таку, що відповідає діючим реаліям. Девальвацію курсу гривня/долар на 12% після переходу до керованого гнучкого регульованого курсу в жовтні 2023 року (з 36,6 грн/$ до 41 грн/$) регулятор не вважає надзвичайною або шокуючою для економіки. Головне, про що він дбає, — про невелику різницю між офіційним і готівковим курсом.

Саме за цим стежить МВФ насамперед. У лютому-квітні 2024 року така курсова різниця, згідно з офіційними підрахунками, не перевищувала 2%, що вважається прийнятним для влади варіантом.

Нацбанк зобов'язався і надалі дотримуватися політики пом'якшення валютних обмежень, але окремо прописав свою обіцянку «виявляти і усувати потенційні обхідні шляхи» для табу, що залишаються. Тобто протистояти схемам обходу заборон. Це передбачає жорсткий валютний контроль на всіх рівнях — для бізнесу та населення.

Водночас наш регулятор попросив МВФ не так жорстко контролювати дотримання вимог щодо розміру його чистих міжнародних резервів (валютні резерви за мінусом зобов'язань перед МВФ) на кінець вересня та грудня 2024 року. Своє прохання НБУ аргументував зміщенням термінів надходження до України кредитної допомоги від США на початку 2024 року.

Емісія гривні під дефіцит держбюджету — у дуже крайньому випадку

Влада знову підтвердила своє зобов'язання не допускати ввімкнення «друкарського верстата», а у разі затримки міжнародної допомоги — латати дірки в бюджеті за рахунок державних депозитів (ймовірно, маються на увазі кошти в Держказначействі та інвалюта в резервах НБУ) та збільшення внутрішніх держзапозичень. Україні доведеться обходитися без прямої емісії гривні, яку допустили на початку війни 2022 року на 400 млрд грн.

Щоб було зрозуміло, до чого не повинні вдаватися в уряді та Нацбанку, посадовці навіть окремо прописали варіанти прихованої емісії:

  • рефінансування НБУ банків на купівлю держоблігацій;
  • пряме фінансування Нацбанком позабюджетних програм.

У нормальній економічній ситуації всього цього не повинно бути.

Проте категоричного «ні» щодо цього в документі не прописано. А отже, у дуже крайньому випадку, до емісії таки можуть вдатися, але якщо буде дуже важко наповнювати держбюджет.

«Ми звертаємося до НБУ за емісійним фінансуванням лише як до остаточної міри та в суворо обмеженому обсязі, підкріпленому рамковими угодами, які були погоджені з Міністерством фінансів та Національним банком за погодженням із МВФ, щодо яких зараз розробляється проєкт постанови НБУ», — уточнюється у Меморандумі. Коли саме з'явиться проєкт постанови і що в ній буде — фінансова громадськість, мабуть, дізнається незабаром.

Фіскальна система: перегляд податку на дохід та акциз на газовані напої

Влада внесла до Меморандуму зобов'язання України щодо посилення оподаткування за різними напрямами:

  • Коли будуть створені відповідні умови в майбутньому, розглянути перехід до справедливішої системи оподаткування. У тому числі запровадити «прогресивніший податок на доходи фізосіб». Без конкретизації: ані за ставками, ані за рівнем доходів, ані за категоріями платників податків.
  • Зобов'язалися знову підвищити податки, у разі потреби. У документі зазначається реєстрація у Верховній Раді законопроєкту про приведення акцизів на тютюн та паливо у відповідність до вимог Євросоюзу. На цьому наполягала європейська влада, яка таким чином хоче припинити контрабанду з нашої країни. Очевидно, підвищення акцизів буде поетапним, оскільки на це закладено тривалий час — із другої половини 2024 року до 2028-го.
  • Готові встановити акцизи на солодкі газовані напої і вже внесли відповідний законопроєкт до парламенту. Це звичайна світова практика боротьби зі споживанням шкідливих продуктів. Але ось що цікаво — зараз у документі також передбачається підвищення акцизів і на просту газовану воду.
  • Йдеться про розроблення законодавства з оподаткування медичного канабісу та запровадження авансової сплати податку на прибуток для АЗС.
  • Реформи щодо податкового адміністрування, митниці та податкової політики.
  • Аналіз та оцінка оподаткування видобувних галузей.
  • Визначення принципів оподаткування віртуальних активів, узгоджених із правилами Євросоюзу: там прийнято MiCA, Markets in Crypto Assets, закон про регулювання криптовалют. У тому числі з обміном інформацією та підключенням до ініціатив Глобального форуму ОЕСР.
  • Підвищення ефективності обміну інформації з іноземними компетентними органами, у тому числі й отримання позитивної оцінки Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.

При цьому наша влада зобов'язалася посилити адміністрування акцизу на тютюн, який повсюдно оминають, що підтверджується регулярними звітами митників та правоохоронних органів. Пообіцяли до 1 січня 2026 року запровадити систему маркування та відстеження track & trace system.

Гарантії та платежі

Пайовики кредитних спілок та лайфових страховиків отримають держгарантії — так, як зараз вкладники банків, депозити яких гарантовані державою на 100%. Після скасування воєнного стану Нацбанк та ФГВФО мають ініціювати розробку системи гарантування вкладів за вкладами кредитних спілок та компаній страхування життя.

Україна має намір посилити вимоги для приватних гравців ринку платежів, новий закон під це мають ухвалити до кінця вересня 2024 року. Також розпочнеться підготовка бази для створення в Україні публічного реєстру для фіксації порушень з боку власників банківських карток та торговців. Відповідний нормативний акт має з'явитися на початку 2025 року.

Очевидно, це відбуватиметься у рамках боротьби з тими, кого НБУ називає «дропами» — мулами, які допомагають безконтрольно відкривати карткові рахунки, зокрема, для використання у картковому шахрайстві. Раніше голова Нацбанку Андрій Пишний говорив, що нові вимоги буде оформлено у формі законопроєкту. У ньому можуть затвердити обмеження щодо p2p-переказів для фізосіб — до 30 на місяць на загальну суму 100 тис. грн для одного клієнта у банку.

Як раніше писав «Мінфін», чинне законодавство не забороняє фізособам передавати свої банківські картки третім особам — це суперечить базовим договорам із фінустановами. Людина, яка віддає комусь свою карту, порушує лише пункт договору, а не українське законодавство.

Злочинними його дії стають у разі, якщо з переданою карткою згодом скоюються кримінальні злочини, наприклад, відмивання грошей чи фінансування тероризму. Інакше, нічого незаконного в цьому немає, принаймні, до зміни чинного законодавства, що, мабуть, і планують зробити посадовці в рамках зобов'язань перед МВФ.

Нагляд за банками: банки знову почнуть перевіряти на стійкість

З 2025 року НБУ зобов'язався відновити щорічну оцінку стійкості банків, яка включатиме аналіз якості активів та стрес-тестування за базовим та негативним сценаріями із залученням зовнішніх аудиторів. Отже, у 2024 році ці заходи не передбачені.

Останнього разу регулятор звітував про оцінювання найбільшої 20-ки банків (на неї припадає 90% активів усієї системи) у грудні 2023 року, але тільки за базовим сценарієм (без негативного). Тоді було виявлено потребу в капіталізації у 5 банків, і 4 подали плани управління капіталом, які передбачають покриття розриву в 10 млрд грн у два етапи до березня 2026 року.

Також влада зобов'язалася підготувати міжвідомчий план щодо врегулювання в банківській системі непрацюючих кредитів (NPL) — це проблемні кредити, частка яких у загальному кредитному портфелі становить 35,03% на 1 червня 2024 року. Це багато, за європейськими нормами, де намагаються вкладатися у 10%.

До кінця грудня 2024 року Фонд гарантування вкладів, Мінфін та Нацбанк пообіцяли підготувати заходи щодо посилення операційної готовності банків на випадок непередбачуваних ситуацій, тобто на випадок кризи. А також удосконалити процедури врегулювання проблем із платоспроможністю банків на ранніх стадіях тощо.

Посадовці повинні вже у липні 2024 року призначити нового директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб замість Світлани Рекрут, яка наразі працює (термін повноважень закінчиться 17 липня), після того, як позиція стане вакантною. А також підготувати до березня 2025 року нові законодавчі ініціативи для впровадження у ФГВФО прогресивніших практик, оскільки до нинішніх МВФ має питання.

Міжнародні партнери, як і раніше, не бачать нічого хорошого у великому впливі держави на наш банківський сектор: за даними НБУ, на 1 червня 2024 року на них припадало 73% усіх загальних активів. Тому українська влада зобов'язалася погодити з МВФ будь-яке рішення, яке може призвести до збільшення частки держави у банківській системі.

Нашим партнерам не до вподоби збільшення кількості держбанків із 4 (Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк) до 6. Навіть з огляду на те, що дві нові держструктури — Сенс Банк і Перший інвестиційний банк — Україна набула за допомогою примусової націоналізації (вилучення у російських банків), без додаткових видатків бюджету. Посадовці пообіцяли до жовтня 2024 року підготувати законопроєкт про приватизацію держбанків та продовжити підготовку продажу Сенс Банку та Укргазбанку.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що в Міноборони попередили українців, як вилучатимуть транспортні засоби.

Також ми писали, що в разі наявності заборгованості українці можуть оплачувати комунальні послуги частинами.

Нагадуємо, що мобілізація українців за кордоном розпочалася: Умєров розповів, як служитимуть ті, хто перебуває в Європі.