Що робити, якщо відділ кадрів вашої української компанії надсилає фотографію повістки в месенджер, але сам документ ви наживо не бачили і підпис не ставили? Чи вважається такий виклик законним, як за правилами мають сповіщати дистанційних працівників та чи варто боятися блокування рахунків — розбираємося в деталях.

Чому фото в месенджері — це ще не повістка

Сьогодні чимало українців працюють віддалено, перебуваючи в інших регіонах або навіть за кордоном. Проте правила військового обліку та оповіщення для роботодавців чітко регламентовані постановою Кабміну №1487. Згідно з цим документом, саме лише пересилання фотографії повістки через Viber чи Telegram не замінює повноцінну законну процедуру.

Наприклад, у ситуації, коли повістка була виписана 14 вересня з вимогою з'явитися до ТЦК 18 вересня, а відділ кадрів скинув її фото працівнику за кордон 16 вересня (без вручення паперового примірника поштою чи під особистий підпис), юридична сила такого сповіщення є дуже сумнівною. Для працівників, які працюють дистанційно, перебувають у відпустці чи за межами країни, Порядок передбачає зовсім інший механізм — зокрема, направлення інформації рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення та описом вкладення.

Що за законом зобов'язаний зробити роботодавець

Отримавши розпорядження від ТЦК щодо працівника, керівник підприємства чи відділ кадрів мають діяти за чітким алгоритмом:

  • видати внутрішній наказ про оповіщення військовозобов'язаного;
  • довести цей наказ до відома працівника у встановлений законом спосіб (якщо людина працює в офісі — під особистий підпис, для віддалених працівників діють спеціальні правила зв'язку та документообігу);
  • надіслати копію наказу та підтвердні документи про проведення оповіщення назад до ТЦК.

Якщо підприємство просто переслало картинку в месенджер, не дотримавшись процедури оформлення та відправки офіційних документів, доказова база такого «оповіщення» для ТЦК виглядає вкрай слабко.

Чи буде відповідальність та блокування рахунків за неявку

Якщо процедуру оповіщення було порушено, а працівник бачив лише фотографію в телефоні, говорити про законну відповідальність за неявку не доводиться. У разі виникнення спору чи спроб застосувати штрафні санкції, вирішальну роль відіграватимуть документи: наявність наказу роботодавця, докази його направлення та інші матеріали. Якщо належного сповіщення не було, громадянин має повне право оскаржувати будь-які неправомірні дії з боку ТЦК.

Багатьох також лякає питання можливого арешту коштів та блокування банківських рахунків. Саме по себе отримання фотографії повістки у Viber не призводить до миттєвого блокування карток. Для примусового стягнення чи штрафів потрібна чітка процедура: спочатку має бути винесена постанова про адміністративне правопорушення, і лише за наявності законних підстав справа може дійти до виконавчої служби.